У 2025 році тема мобілізації залишається надзвичайно чутливою і водночас важливою для сотень тисяч українських родин. Поки одні українці боронять країну на фронті, інші мають подбати про їхню правову, фінансову та соціальну підтримку.
У цій статті — чітко й без зайвої бюрократії розбираємо, які права має мобілізований працівник у 2025 році: що гарантує закон, які зміни відбулись і як діяти у складних ситуаціях.
✅ 1. Збереження місця роботи — гарантія, а не поблажка
Згідно з чинним законодавством, працівник, якого мобілізовано, має право на збереження робочого місця і посади. Це стосується як держслужбовців, так і працівників приватного сектора.
Термін збереження місця:
до моменту завершення служби + повернення до виконання обов’язків.
🔹 Важливо: звільнення мобілізованого працівника за ініціативою роботодавця — незаконне, окрім випадків повної ліквідації підприємства.
💰 2. Зарплата під час служби: що і як виплачується
На період служби за мобілізацією зарплата не виплачується роботодавцем, однак працівник отримує грошове забезпечення від ЗСУ.
Середні виплати:
– базова зарплата – від 20 100 грн
– бойові (залежно від умов) – +30 000 до 100 000 грн
🔹 Порада: варто подати заяву про припинення трудових обов’язків із посиланням на наказ про мобілізацію — це захищає обидві сторони юридично.
🛡 3. Пільги та компенсації для мобілізованих
Мобілізовані працівники мають право на:
- звільнення від податків з грошового забезпечення;
- виплати сім’ям мобілізованих у разі загибелі або поранення (через органи соцзахисту);
- пільги для дітей (перевага при вступі до ЗВО, безкоштовне харчування в школах тощо);
- медичне обслуговування та протезування за державний кошт.
⚖️ 4. Чи можна мобілізованому відкрити ФОП чи працювати дистанційно?
Закон не забороняє мобілізованому бути підприємцем, однак:
- виконання трудових функцій під час служби можливе лише поза службовим часом
- виплати по ФОП не звільняють від обов’язку проходити службу
🔹 Факт: в окремих підрозділах бійці ведуть онлайн-уроки, консультують бізнеси або продовжують створювати контент у вільний час — якщо це не заважає службі.
📄 5. Які документи потрібні для підтвердження статусу мобілізованого?
Після отримання повістки або військового припису працівник повинен надати:
- Копію наказу/повістки про мобілізацію
- Заяву до роботодавця про призупинення виконання трудових обов’язків
- За можливості — копію військового квитка з відмітками
🧾 6. Як оформити повернення до роботи після демобілізації?
Після завершення служби працівник має право:
- повернутись на ту саму посаду, яка була до мобілізації
- отримати оплату лікарняного у разі поранення
- пройти безкоштовну реабілітацію
🔹 Порада: рекомендується письмово повідомити роботодавця про готовність повернутись до роботи — за 10 днів до планованої дати виходу.
⚠️ 7. Що робити, якщо роботодавець порушує права?
Звертайтесь:
- до Державної служби України з питань праці
- до Центру безоплатної правової допомоги
- у крайніх випадках — до суду (держмито не стягується)
📌 Контакт-лінія Держпраці: 0 800 33 13 94
📌 Юридична допомога для ветеранів: legal100.org.ua
🛡️ 8. Економічне бронювання працівників: хто, як і на яких умовах
У 2025 році в Україні діє оновлений механізм бронювання працівників від мобілізації для підприємств, які виконують критично важливі завдання для економіки, оборони або життєзабезпечення населення.
Економічне бронювання — це офіційне відтермінування мобілізації на підставі рішення підприємства, погодженого з державними органами. Воно дозволяє працівнику залишатися на робочому місці й не бути призваним до ЗСУ протягом строку дії бронювання.
📋 Хто може скористатися правом на бронювання
Бронювання застосовується до працівників:
- державних та комунальних підприємств, які забезпечують енергетику, медицину, логістику, продовольство тощо;
- приватних підприємств, включених до переліку критично важливих для економіки або оборони;
- сільськогосподарських виробників, особливо під час посівної чи жнив;
- IT-компаній, які забезпечують кібербезпеку, підтримку держінфраструктури, цифрові послуги.
🔹 Приклад: Програміст, який обслуговує державну систему медичних записів, може бути заброньований роботодавцем через Міністерство цифрової трансформації.
🗂️ Умови та процедура бронювання
- Підприємство формує список працівників, яких хоче забронювати.
- Подання подається через Центр зайнятості, галузеве міністерство або обласну адміністрацію.
- У рішенні зазначається строк бронювання (до 6 або 12 місяців).
- Працівнику видається офіційне підтвердження, яке фіксується у реєстрі.
🔹 Увага: Бронювання не скасовує військового обліку, але відтерміновує призов на весь термін його дії.
❌ Кого не можна забронювати
- працівників, які вже отримали повістку або проходять медичну комісію;
- тих, хто не є штатним працівником (фрілансери, підрядники);
- працівників, які не мають військово-облікових документів.
⚠️ Що важливо знати працівнику, якого забронювали
- Бронювання діє лише за умови офіційного подання підприємства.
- Документ про бронювання треба мати при собі — його можуть вимагати під час перевірки.
- Після завершення строку бронювання роботодавець може продовжити його поданням нового пакету документів.
Бронювання працівників — це важливий інструмент для збереження економіки та життєво важливої інфраструктури в умовах воєнного часу. Але це не “ухиляння”, а регульована державна стратегія, яка дозволяє виконувати інші фронтові завдання — у тилу.
🔹 Якщо ваша робота критично важлива — зверніться до керівництва щодо бронювання.
🔹 Якщо ви роботодавець — дійте завчасно, адже це питання відповідальності не лише перед працівником, а й перед країною.
🧾 Хто такий військовозобов’язаний і які обов’язки пов’язані з цим статусом
Військовозобов’язаний — це громадянин України, який після взяття на військовий облік перебуває у запасі Збройних Сил або інших військових формувань. У 2025 році цей статус мають не лише чоловіки віком 18–60 років, а й деякі категорії жінок — зокрема, медики, фармацевти, інженери, ІТ-фахівці, зв’язківці, працівники держструктур.
📋 Що має знати військовозобов’язаний
- Обов’язкова актуалізація військово-облікових даних — через ТЦК (військкомат) або електронний кабінет (Дія).
- У разі зміни місця проживання чи роботи — необхідно повідомити про це протягом 7 днів.
- Військовозобов’язаний має при собі посвідчення або приписне свідоцтво — і зобов’язаний пред’являти його на вимогу представників ТЦК.
- Підлягає виклику на навчальні збори, мобілізацію або службу в резерві.
🧑💼 Що має знати роботодавець про військовозобов’язаний
- Кожне підприємство має вести військово-облікову документацію.
- Приймаючи нового працівника, слід перевірити, чи він військовозобов’язаний, і внести це до особової справи.
- У разі мобілізації, бронювання чи змін у статусі працівника підприємство зобов’язане подавати оновлені дані до ТЦК.
⚠️ Відповідальність за порушення
- Для військовозобов’язаний: за ігнорування виклику або приховування даних — адміністративна або кримінальна відповідальність.
- Для роботодавців: за неналежний облік або приховування даних — штраф до 25 500 грн (за постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022).
🔹 Порада: якщо ви військовозобов’язаний працівник — не чекайте на повістку, а актуалізуйте свої дані самостійно. Це гарантує порядок, зменшує ризики і дає можливість скористатися правом на бронювання, якщо ваша професія критично важлива.
Захист прав мобілізованих працівників — не просто формальність. Це частина підтримки армії в тилу. Кожен роботодавець, який зберігає місце, гарантує повагу, а кожен мобілізований — має знати, що закон стоїть на його боці.
🔹 Якщо ви мобілізовані — зберігайте документи, фіксуйте комунікацію з роботодавцем, звертайтесь за консультаціями.
🔹 Якщо ви роботодавець — дійте не лише за буквою, а й за духом закону. Це питання людяності.
Корисно знати: Розлучення якщо один із подружжя за кордоном: як діяти у 2025 році